Медична реформа в Україні докорінно змінила шлях пацієнта до одужання. Сьогодні портал Я Мама допомагає батькам та родинам орієнтуватися у складних питаннях здоров’я, адже розуміння алгоритмів сучасної медицини — це запорука вчасної допомоги. Практично всі чули, що з 1 квітня 2020 року в Україні розпочався другий етап медичної реформи, і вузькі фахівці – ендокринологи, гастроентерологи, отоларингологи та інші спеціалізовані лікарі можуть прийняти пацієнта тільки за направленням сімейного лікаря або терапевта (педіатра). Це нововведення викликало чимало запитань: як працює електронна система, чи можна отримати допомогу безкоштовно та що робити, якщо «вузького» спеціаліста немає у вашій поліклініці?
На практиці це означає, що коли ви приходите до поліклініки і хочете потрапити до невропатолога чи хірурга або іншого вузького спеціаліста, не можна просто зайняти чергу. По-перше, без живої черги проходять ті, хто записався до лікаря на визначений час в електронну чергу на сайті eHealth (система HELSI та інші). По-друге, навіть якщо ви перечекаєте всіх і нарешті потрапите до лікаря, він вас не прийматиме безкоштовно без офіційного направлення.
Через те, що змінився принцип оплати роботи лікарів («гроші йдуть за пацієнтом»), тепер поліклініка безкоштовно обслуговує тільки тих, хто має підписану декларацію із сімейним лікарем чи терапевтом (педіатром для дітей). Це фундамент системи: Національна служба здоров’я України (НСЗУ) оплачує візит до спеціаліста лише тоді, коли він зафіксований в електронній системі як обґрунтоване направлення.
Щоб безкоштовно потрапити до вузького спеціаліста, пацієнт повинен спочатку отримати направлення від лікаря первинки або доктора, який лікує. Важливо пам’ятати: екстрена медична допомога надається безоплатно всім незалежно від наявності декларації чи направлення. Якщо ваше життя під загрозою, допомога буде надана негайно.
У МОЗ стверджують, що програма медгарантій порівняно з медсубвенцією збільшує фінансування на цілу низку медичних послуг: гемодіаліз, онкологічне лікування, паліатив (мобільний та стаціонарний), медичну реабілітацію. Але для того, щоб отримати ці послуги безкоштовно, треба мати направлення від лікаря.
За правилами
Алгоритм дій для сучасного пацієнта виглядає досить логічно. Спочатку потрібно записатися на прийом до свого сімейного лікаря, з яким ви уклали декларацію. Тільки він є «воротарем», який відкриває доступ до спеціалізованої медичної допомоги.
Потрапити на прийом до сімейного лікаря можна декількома способами:
- За допомогою інтернету. Для цього треба або записатися в електронну чергу на сайті eHealth (наприклад, сервіс Helsi.me), або, як це роблять в деяких поліклініках – зареєструвавшись в особистому кабінеті на сайті медзакладу. Спершу слід авторизуватися за номером телефону чи через BankID. Це найбільш цивілізований шлях, що дозволяє уникнути багатогодинного очікування під кабінетом.
- Зателефонувавши до реєстратури. Якщо ви не маєте доступу до інтернету, старий перевірений метод дзвінка в реєстратуру все ще працює. Диспетчер зафіксує ваш візит у системі.
- Особиста домовленість. Якщо йдеться про наступний прийом, можна узгодити його дату й час у лікаря під час першого візиту. Тоді не потрібно йти до реєстратури чи знову заходити на сайт.
- Візит до реєстратури. Прийти до поліклініки та записатися в реєстратурі особисто. Так часто роблять люди похилого віку, бо не розбираються в електронній системі або просто не мають смартфона. Проте варто враховувати, що вільних «віконець» на поточний день може не бути.
У реальності
Попри чіткі інструкції, на практиці пацієнти стикаються з людським та технічним факторами. Сімейний лікар після огляду буде вирішувати: дати вам направлення до вузького спеціаліста чи ні. Це момент, який часто стає причиною дискусій. Сімейні лікарі, як правило, це терапевти чи педіатри, можуть спробувати полікувати вас самостійно, якщо випадок входить до їхньої компетенції. Це відповідає світовій практиці, де до 80% звернень вирішуються на рівні первинної ланки.
У разі, якщо сімейний лікар вирішить направити вас до вузького спеціаліста, то теоретично він може самостійно записати пацієнта на прийом, обравши вільну дату та час. Тобто за правилами сімейний лікар повинен мати доступ до електронної програми та бачити графіки колег. Ідея хороша, але на практиці не всі сімейні лікарі можуть чи вміють це робити через велике завантаження або технічні збої. І не всі пацієнти знають про такий обов’язок сімейного лікаря, тому часто просто отримують номер електронного направлення в СМС і змушені шукати спеціаліста самі.
Ще одна сувора реальність — дефіцит кадрів. Якщо раніше до вузького спеціаліста треба було брати талончик у реєстратурі «день у день», то тепер електронна черга може розтягуватися на декілька тижнів. У деяких поліклініках взагалі немає вузькопрофільних спеціалістів, наприклад ендокринолога, кардіолога, окуліста.
У реєстратурі часто розводять руками і радять пошукати лікаря в приватних клініках. Проте за правилами пацієнт може вимагати направлення до іншого муніципального медзакладу районного чи обласного рівня. Електронне направлення не прив’язане до конкретної лікарні: з ним ви можете звернутися у будь-яку державну або навіть приватну клініку, яка має договір з НСЗУ. Хоча в такому разі проблема довгої черги постає ще гостріше, адже потік пацієнтів до обласних центрів є величезним.
Як потрапити до окуліста, кардіолога чи іншого вузького спеціаліста?
Підсумовуючи, шлях до вузькопрофільного лікаря складається з трьох ключових кроків: підписана декларація, візит до сімейного лікаря та отримання електронного направлення (16-значний номер у СМС). Пам’ятайте, що без направлення безкоштовно можна відвідати лише гінеколога, стоматолога (ургентна допомога), психіатра, нарколога та фтизіатра. В усіх інших випадках — до кардіолога чи окуліста — шлях лежить через «первинку». Щоб зекономити час, використовуйте онлайн-сервіси запису та не бійтеся звертатися в інші медичні заклади, якщо у вашій поліклініці потрібний фахівець відсутній. Ваше здоров’я — це ваша відповідальність, а знання прав пацієнта — найкращий інструмент у сучасній медичній системі України.
