Що таке прееклампсія і як вона проявляється

Вагітність – це чарівний період, наповнений очікуванням та радістю. Проте, іноді він може супроводжуватися певними викликами для здоров’я майбутньої мами. Одним із таких серйозних, але, на щастя, відносно рідкісних ускладнень є прееклампсія. Це стан, який вимагає пильної уваги та своєчасного втручання. Розуміння того, що таке прееклампсія, як вона проявляється та які кроки слід вжити, є ключовим для кожної майбутньої мами. Адже обізнаність – це перший крок до безпечної вагітності та здорового малюка.

Ми в imom.today розуміємо, наскільки важливо бути інформованою, тому у цій статті ми детально розглянемо всі аспекти прееклампсії: від її причин та симптомів до методів діагностики, лікування та профілактики. Ми прагнемо надати вам вичерпну та зрозумілу інформацію, щоб ви могли розпізнати потенційні ризики та вчасно звернутися за медичною допомогою. Про це та багато іншого читайте далі на Я Мама.

Що таке прееклампсія?

Прееклампсія – це серйозне ускладнення вагітності, що характеризується підвищенням артеріального тиску та наявністю білка в сечі (протеїнурія) після 20-го тижня вагітності. У деяких випадках, навіть без протеїнурії, прееклампсія може бути діагностована при наявності артеріальної гіпертензії та інших ознак дисфункції органів, таких як нирки, печінка, мозок або кров.

Це мультисистемний синдром, що означає його вплив на багато систем організму. Він є однією з головних причин материнської та перинатальної захворюваності та смертності в усьому світі. Точна причина прееклампсії досі невідома, але вважається, що вона пов’язана з аномальним розвитком плаценти на ранніх термінах вагітності, що призводить до порушення кровотоку та функції судин.

Різниця між прееклампсією та гестаційною гіпертензією

Важливо розрізняти прееклампсію від інших форм гіпертензії під час вагітності:

• Гестаційна гіпертензія: Це підвищення артеріального тиску, яке виникає після 20-го тижня вагітності, але без протеїнурії та інших ознак ураження органів. Зазвичай, цей стан зникає після пологів.
• Хронічна гіпертензія: Це високий кров’яний тиск, який існував до вагітності або розвинувся до 20-го тижня вагітності. Жінки з хронічною гіпертензією мають підвищений ризик розвитку накладеної прееклампсії.
• Прееклампсія: Характеризується гіпертензією та протеїнурією або іншими ознаками ураження органів.

Як проявляється прееклампсія: симптоми

Однією з найбільших небезпек прееклампсії є те, що вона може розвиватися без виражених симптомів, особливо на ранніх стадіях. Часто перші ознаки виявляються під час планових візитів до лікаря, коли вимірюється артеріальний тиск та проводиться аналіз сечі.

Ключові симптоми прееклампсії

• Високий артеріальний тиск (гіпертонія): Систолічний тиск (верхнє значення) ≥ 140 мм рт. ст. або діастолічний тиск (нижнє значення) ≥ 90 мм рт. ст., виміряний двічі з інтервалом у чотири години або більше.
• Білок у сечі (протеїнурія): Наявність білка в сечі, що вказує на порушення функції нирок.

Інші ознаки та симптоми, що можуть свідчити про прееклампсію

Окрім основних критеріїв, існують інші симптоми, які можуть вказувати на розвиток прееклампсії, особливо її важких форм. Важливо звертати увагу на будь-які зміни у самопочутті та негайно повідомляти про них лікаря:

• Набряки: Хоча легкі набряки є поширеним явищем під час вагітності, раптове, значне збільшення набряків обличчя, рук, ніг або навіть усього тіла, особливо якщо вони не зменшуються після відпочинку, може бути тривожним знаком. Важливо відзначити, що набряки самі по собі не є діагностичним критерієм прееклампсії, але в поєднанні з іншими симптомами вимагають уваги.
• Сильний головний біль: Головний біль, який не зникає після прийому звичайних знеболюючих і може супроводжуватися порушенням зору.
• Порушення зору: Розмитість зору, миготіння “мушок” перед очима, спалахи світла, тимчасова втрата зору.
• Біль у верхній частині живота: Біль у правому верхньому квадранті живота (під ребрами справа) або в епігастрії, що може вказувати на проблеми з печінкою.
• Нудота та блювання: Незважаючи на те, що нудота і блювання поширені на ранніх термінах вагітності, їх поява на пізніх термінах може бути ознакою прееклампсії.
• Різке збільшення ваги: Раптовий, швидкий набір ваги, що може бути пов’язаний із затримкою рідини в організмі.
• Зменшення об’єму сечі: Менша кількість сечі, ніж зазвичай, може свідчити про порушення функції нирок.

Важка прееклампсія

Важка прееклампсія діагностується при наявності одного або декількох з наступних критеріїв:

• Систолічний артеріальний тиск ≥ 160 мм рт. ст. або діастолічний ≥ 110 мм рт. ст.
• Наростаюча протеїнурія.
• Зниження кількості тромбоцитів (тромбоцитопенія <100 000/мкл).
• Порушення функції печінки (підвищення рівня печінкових ферментів).
• Ниркова недостатність (підвищення рівня креатиніну в крові).
• Набряк легень.
• Порушення з боку центральної нервової системи (сильний головний біль, порушення зору, зміна свідомості, судоми – останні є ознакою еклампсії).

Еклампсія – це найважча форма прееклампсії, що характеризується судомами, які не пов’язані з іншими неврологічними станами. Еклампсія є небезпечним для життя станом і вимагає негайної медичної допомоги.

Фактори ризику прееклампсії

Хоча точні причини прееклампсії не до кінця зрозумілі, існують певні фактори, які збільшують ризик її розвитку. Розуміння цих факторів допомагає лікарям визначити жінок, які потребують більш ретельного спостереження.

Фактори високого ризику:

• Прееклампсія в анамнезі: Якщо жінка мала прееклампсію під час попередньої вагітності, особливо якщо вона супроводжувалася несприятливими наслідками, ризик рецидиву значно зростає.
• Хронічна гіпертензія: Жінки, які страждають на високий артеріальний тиск до вагітності, мають підвищений ризик розвитку накладеної прееклампсії.
• Захворювання нирок: Хронічні захворювання нирок значно збільшують ймовірність прееклампсії.
• Аутоімунні захворювання: Такі як системний червоний вовчак, антифосфоліпідний синдром.
• Цукровий діабет: Як 1-го, так і 2-го типу.
• Багатоплідна вагітність: Вагітність двійнею, трійнею тощо збільшує навантаження на організм.

Фактори середнього ризику:

• Перша вагітність: Жінки, які вагітні вперше, мають дещо вищий ризик.
• Вік матері: Жінки віком 35 років і старше, а також підлітки.
• Ожиріння: Індекс маси тіла (ІМТ) > 30.
• Прееклампсія в сімейному анамнезі: Наявність прееклампсії у матері або сестер.
• Інтервал між вагітностями: Занадто короткий або занадто довгий інтервал між вагітностями.
• Новий партнер: Іноді ризик може бути вищим з новим партнером.
• Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ).

Діагностика прееклампсії

Рання та точна діагностика є ключовою для ефективного лікування прееклампсії та запобігання серйозним ускладненням. Діагностика базується на регулярному моніторингу та спеціальних тестах.

Регулярні обстеження:

• Вимірювання артеріального тиску: Це рутинна процедура на кожному прийомі вагітної. Лікар вимірює тиск, звертаючи увагу на будь-які підвищення показників.
• Аналіз сечі на білок (протеїнурія): Також є обов’язковим аналізом під час кожного відвідування лікаря. Наявність білка в сечі може бути першою ознакою проблеми з нирками, спричиненою прееклампсією.
• Контроль ваги: Різкий набір ваги може свідчити про затримку рідини, що є одним із симптомів прееклампсії.

Додаткові діагностичні методи:

• Аналізи крові: Для оцінки функції нирок (рівень креатиніну, сечовини), печінки (печінкові ферменти – АЛТ, АСТ, ЛДГ), згортання крові (коагулограма, кількість тромбоцитів).
• Ультразвукове дослідження плода: Дозволяє оцінити ріст та розвиток плода, кількість навколоплідних вод, а також кровотік у маткових артеріях та пуповині (доплерометрія). Порушення кровотоку можуть вказувати на недостатню функцію плаценти.
• Консультація окуліста: Огляд очного дна для виявлення змін у судинах сітківки, що можуть бути спричинені високим тиском.
• Кардіотокографія (КТГ): Дозволяє оцінити стан плода, його серцебиття та рухову активність.

Лікування прееклампсії

Єдиним остаточним лікуванням прееклампсії є пологи. Однак, у випадках, коли термін вагітності ще не дозволяє пологів, лікарі застосовують стратегії для стабілізації стану матері та подовження вагітності до безпечного терміну.

Основні принципи лікування:

• Стаціонарне спостереження: При діагностуванні прееклампсії, особливо її помірних та важких форм, жінка зазвичай госпіталізується для постійного моніторингу стану матері та плода.
• Контроль артеріального тиску: Застосовуються антигіпертензивні препарати для зниження та стабілізації артеріального тиску. Вибір препарату та дозування визначається лікарем індивідуально.
• Профілактика судом (еклампсії): У випадках важкої прееклампсії або загрози еклампсії застосовується сульфат магнію внутрішньовенно. Це ефективний засіб для запобігання судомним нападам.
• Кортикостероїди: Якщо є необхідність у передчасних пологах (до 34 тижнів вагітності), призначаються кортикостероїди для прискорення дозрівання легень плода.
• Строгий постільний режим: Допомагає знизити артеріальний тиск та покращити кровотік до плаценти.
• Моніторинг стану плода: Регулярне УЗД, доплерометрія, КТГ для оцінки добробуту плода.
• Вирішення питання про терміни пологів: Це найскладніше рішення. Якщо стан матері та плода дозволяє, вагітність намагаються подовжити до 37-го тижня. Однак, у випадках важкої прееклампсії, що прогресує, або погіршення стану плода, можуть бути показані термінові пологи, навіть якщо вагітність недоношена. Спосіб пологів (природні пологи або кесарів розтин) також вирішується індивідуально, залежно від клінічної ситуації.

Профілактика прееклампсії

Повністю запобігти прееклампсії неможливо, проте існують заходи, які можуть значно знизити ризик її розвитку, особливо у жінок з факторами ризику.

Ключові профілактичні заходи:

• Низькі дози аспірину: Жінкам з високим ризиком розвитку прееклампсії рекомендується приймати низькі дози аспірину (наприклад, 81 мг/день) з 12-16 тижнів вагітності і до пологів. Це допомагає поліпшити кровопостачання плаценти.
• Достатній рівень вітаміну D: Деякі дослідження показують, що оптимальний рівень вітаміну D може знизити ризик прееклампсії. Про це детальніше ви можете прочитати у нашій статті “Роль вітаміну D під час вагітності”.
• Контроль ваги: Підтримання здорової ваги до та під час вагітності знижує ризик.
• Збалансоване харчування: Здорова дієта, багата на фрукти, овочі та цільні злаки, а також обмеження споживання солі та оброблених продуктів.
• Регулярні фізичні вправи: За погодженням з лікарем, помірна фізична активність підтримує загальний стан здоров’я.
• Регулярні візити до лікаря: Дотримання графіку допологових оглядів є надзвичайно важливим для своєчасного виявлення та контролю будь-яких ускладнень.
• Моніторинг артеріального тиску вдома: Жінкам з факторами ризику може бути рекомендовано самостійно вимірювати тиск вдома.

Наслідки прееклампсії для матері та дитини

Прееклампсія є серйозним станом, який може мати значні наслідки як для матері, так і для дитини. Важливо бути обізнаною про ці ризики.

Наслідки для матері:

• Еклампсія: Найнебезпечніше ускладнення, що включає судоми, які можуть призвести до коми та смерті.
• Синдром HELLP: Важкий, небезпечний для життя стан, що характеризується гемолізом (руйнуванням еритроцитів), підвищенням рівня печінкових ферментів та низьким рівнем тромбоцитів.
• Ниркова недостатність: Ураження нирок, що може бути тимчасовим або, у рідкісних випадках, призвести до хронічної ниркової недостатності.
• Набряк легень: Накопичення рідини в легенях, що ускладнює дихання.
• Інсульт: Високий артеріальний тиск може призвести до крововиливу в мозок.
• Серцево-судинні захворювання у майбутньому: Жінки, які перенесли прееклампсію, мають підвищений ризик розвитку гіпертонії та інших серцево-судинних захворювань у подальшому житті. Про зміни у серцево-судинній системі під час вагітності докладніше читайте за посиланням: “Як змінюється серцево-судинна система у вагітних”.
• Відшарування плаценти: Передчасне відокремлення плаценти від стінки матки, що може бути небезпечним для життя матері та плода.

Наслідки для дитини:

• Передчасні пологи: Часто є необхідними для порятунку життя матері, але можуть призвести до ускладнень для дитини, пов’язаних з недоношеністю.
• Затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР): Порушення кровотоку до плаценти може призвести до недостатнього надходження кисню та поживних речовин до плода, що уповільнює його ріст.
• Низька вага при народженні: Пов’язана зі ЗВУР або передчасними пологами.
• Респіраторний дистрес-синдром (РДС): У недоношених дітей можуть бути проблеми з диханням через незрілість легень.
• Потреба в інтенсивному догляді: Новонароджені, які постраждали від прееклампсії матері, часто потребують перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН).

Післяпологова прееклампсія

Важливо знати, що прееклампсія може розвинутися не лише під час вагітності, але й після пологів – це називається післяпологовою прееклампсією. Симптоми можуть з’явитися протягом 48 годин після пологів або навіть до шести тижнів після них. Симптоми післяпологової прееклампсії схожі на ті, що виникають під час вагітності: високий тиск, головний біль, порушення зору, біль у верхній частині живота. Якщо у вас виникли ці симптоми після пологів, негайно зверніться до лікаря.

Висновок

Прееклампсія – це складне та потенційно небезпечне ускладнення вагітності, яке вимагає серйозного ставлення та своєчасної медичної допомоги. Хоча вона може бути загрозливою, рання діагностика та належне лікування значно покращують результати для матері та дитини. Важливо, щоб кожна майбутня мама була обізнана про симптоми прееклампсії та не соромилася звертатися до лікаря при перших ознаках нездужання.

Регулярні допологові огляди, моніторинг артеріального тиску та аналізи сечі є запорукою своєчасного виявлення проблеми. Пам’ятайте, ваше здоров’я та здоров’я вашого малюка є пріоритетом. Не ігноруйте тривожні симптоми, довіряйте своєму лікарю та дотримуйтесь усіх його рекомендацій. Це допоможе вам пройти шлях вагітності безпечно та успішно, подарувавши світові нове життя.