Адаптація до дитячого садка — це неймовірно складний та відповідальний період у житті малечі. Цей проміжок часу, як зазначають психологи навчальних закладів MRIYDIY https://mriydiy.in.ua/kids/dityachiy-sadok-kyiv/sadok-zhk-rybalsky/, у більшості випадків триває приблизно місяць, проте є емоційно напруженим як для батьків, так і для дітей. Якщо процес звикання триває довше, дитина неохоче йде до закладу чи плаче, потрібно міняти або садочок, або негайно шукати дієві способи адаптації до нового середовища.
Чому адаптація складна?
Проблемна адаптація до садочка — абсолютно нормальне та розповсюджене явище. Діти потрапляють у середовище, яке для них нове та невідоме. Тут все інше — стіни, атмосфера, іграшки тощо. Малюкам, з одного боку, стає цікаво, а з іншого — страшно, адже поруч немає батьків або інших рідних людей, звичних запахів, звуків і речей. Саме психологічна перепона є найсильнішою та найскладнішою в подоланні.
Діти також можуть вбачати небезпеку в ровесниках через недостатнє спілкування з дітьми поза дошкільним закладом. Їх може налякати не лише новий колектив, а й плач інших малюків, тому часто можна спостерігати, як у перші дні у садочку одночасно плаче півгрупи.
Також на адаптацію можуть впливати:
- зміна режиму дня;
- недостатньо розвинені базові навички (одягання, прийом їжі, похід у туалет тощо);
- криза 3-х років;
- тип темпераменту дитини.
Процес звикання малюків супроводжується типовими реакціями у вигляді стресу, плачу, відмови повернення до садка. Психіка дитини ще не сформована, тому у віці 1,5-2 років відвідування дошкільного закладу нагадує «гойдалку» — наприклад, перші три дні вона з радістю відвідує садок, наступні три дні плаче. На думку психологів, у цей період дитина починає вже усвідомлювати, що в житті відбулися зміни й найперша природна реакція на це — сльози.
3-річні діти зазвичай важче звикають до нового етапу в житті. У цей період вони починають усвідомлювати себе як окрему особистість. Відвідування садка може сприйматися ними як розчарування.
Як підготувати дитину ще вдома?
Діти підготовлені заздалегідь звикають швидше, адже їм легше подолати психологічний бар’єр та страх. Найперше, дитину важливо налаштовувати морально. Для цього достатньо формувати позитивне бачення дошкільного закладу через розповіді про нових друзів, люблячих педагогів, цікаві ігри та інтерактивні заняття. Відповідно потрібно обирати дитячий садок для дітей, який буде в дійсності відповідати вашим словам, щоб уникнути розчарування в подальшому.
Гарного результату дає змогу досягти гра «У садочок», в якій дитина на практиці знайомиться з тією атмосферою та правилами, що буде в навчальному закладі, тому з початком відвідування реального садочку малюкові легше адаптуватися. Педагоги рекомендують у процесі гри моделювати різні ситуації, що можуть виникати в дитячому колективі та допомагати дитині знаходити рішення. Покажіть на прикладі, що вихователь ввічливий, добрий та справедливий — це підготує підґрунтя для розвитку довіри до педагогів.
Якщо малюк категорично не сприймає гру «В садок», або ж безпосередньо саме відвідування закладу, необхідна психологічна підтримка. Спеціалісти допоможуть поступово підготувати дитину до входження в новий життєвий етап.
Також батькам варто потурбуватись про налагодження режиму дня, що функціонує в садочку: сніданок–заняття/прогулянка–обід–сон–підвечірок. Розпорядок може дещо відрізнятись у залежності від конкретного дошкільного закладу, але дитина вже буде готова до цього. Крім того, важливо дитину навчити користуватися горщиком, столовими предметами, просити про допомогу.
Поради від педагогів для перших днів
Для безболісної адаптації дітей спеціалісти рекомендують не залишати малюка в перше відвідування на цілий день. Оптимальний час перебування вперше — до 2 годин на прогулянці, поступово продовжуючи період. Перший тиждень рекомендовано ходити тільки півдня та лише потім пробувати лишати малюка на сон. Після кожного відвідування хваліть малюка та мотивуйте повторювати похід у дитсадок.
Пам’ятайте, діти не повинні бачити батьківського хвилювання, адже це викликає в них страх. Робіть усе поступово, довіртеся вихователям і дитина швидко звикне до нового колективу. Ваше позитивне налаштування — половина успішної адаптації малюка.
Також не бійтеся говорити відверто з педагогами — вони повинні знати, що не подобається вашій дитині та як її найкраще втішити у випадку істерики. Проговоріть важливі моменти, що вас турбують найбільш,е аби уникнути непорозумінь. В ідеалі вихователь має любити та поважати кожну дитину, незалежно від того чи це приватний садочок в Києві, чи державний в невеличкому містечку. Роль педагога у процесі звикання, напевно, вирішальна, бо за відсутності батьків саме він стає або надійним захистом і опорою.
